Добридень, ось так... Пречудове життя виходить за рамки дозволеного. Я маю наувазі, життя мого нещасного шлунку. Потихеньку треба тримати себе подалі від усякого непотребу з кіосків. Я сьогодні була на озері. Непогано.. Дивні чорні пташки та качки.
Моє життя якесь сіре... Це було найгірше літо у моєму житті. Але це не означає, що я так буду думати й завтра. Я б хотіла хого-сь нового. Або багато-багато адреналіну у кров. Хочу лити сльози, плакати і жаліти себе. Привод є. Сльз нема. Бо нема гарної музики. То от де проблема!...
Вівторок, так?
Owariki
| вторник, 04 августа 2009